I love NY. Краса по-американськи

Share on Facebook

Текст, фото: Alex Kogan, NY, @madmamanyc, http://www.madmamanyc.com

ПАМ'ЯТАЄТЕ, РОКІВ П'ЯТЬ ТОМУ БУЛА СТРАШЕННО ПОПУЛЯРНОЮ ПОПСОВА ПІСНЯ: “ОНА ХОТЕЛА БЫ ЖИТЬ НА МАНХЕТТЕНЕ…”? ВОНА ЛУНАЛА ЛЕДВЕ НЕ З КОЖНОГО АВТО. ПІСНЯ БУЛА НАСТІЛЬКИ ПРИЛИПУЧОЮ, ЩО НАВІТЬ Я НА МИТЬ ПОДУМАЛА, А Й СПРАВДІ, МАБУТЬ, І Я ХОЧУ ЖИТИ НА ЦЬОМУ ДАЛЕКОМУ ОСТРОВІ.

Пам'ятаєте, років п'ять тому була страшенно популярною попсова пісня: “она хотела бы жить на Манхеттене…”? Вона лунала ледве не з кожного авто. Пісня була настільки прилипучою, що навіть я на мить подумала, а й справді, мабуть, і я хочу жити на цьому далекому острові.

Снимок экрана 2015-10-27 в 13.41.50

Нью-Йорк був для мене настільки далеким, що я навіть і не уявляла собі, яке ж воно – життя на Манхеттені. Little did I know, як кажуть американці. Що у перекладі означає: що я могла знати? Адже всього лише через п'ять років я сіла у літак до Нью-Йорка, не маючі жодних намірів повертатися.

Це місто чомусь ніколи мене не цікавило. У моїй голові не сформувалося жодного уявного образу чи фантазії. Тому я до останнього не знала на що сподіватись.

Снимок экрана 2015-10-27 в 13.49.22

Дехто каже, що Нью-Йорк дуже заклопотане та подекуди зле місто. Що ж, хоч саме сьогодні зі мною трапився мій перший негативний досвід – у нас вкрали наш велосипед, я все одно вважаю, що це місто не має ані краплинки злості. Насправді, все значно цікавіше. У кожного міста є своя таємна сторона, відкривши яку ти дійсно починаєш функціонувати в унісон з цим містом.

Мені пощастило вхопити цей секрет ще в кафетерії аеропорта.

Ледве вийшовши з літака, я почала мріяти про запашну заварну каву. До речі, гарної кави в Нью-Йорку майже немає, але про це згодом.

Снимок экрана 2015-10-27 в 13.43.15

Місцева кав'ярня була переповнена людьми. Я тихенько стала в кінець черги. Аж раптом я зрозуміла, що я в місті “нескіннченних можливостей та божевільних ідей”! Посмішка осяяла мене. І цієї самої миті бариста подарував мені каву та бесцінне побажання. На паперовій склянці було написано чорним маркером: “The City is smiling you back!” Місто посміхається тобі у відповідь.

Саме такий він, мій Нью-Йорк.

Жінки тут не ходять на божевільно високих підборах. На відміну від наших відчизняних красунь вони надають перевагу комфорту. Вони йдуть на роботу в спортивному взутті, а свої шикарні Manolo неймовірно граційно несуть у руках. Майже ніхто не готує вдома, замовляють у китайців. Справді, як у кіно. П’ють американо. Це такий дуже-дуже “паганий” еспрессо, до якого додали занадто багато води або молока. Гарну каву подають італійці. Мені як кавоману навіть довелося зробити свою кавову мапу. Майже всі ходять пішкі або їздять на підземці. Машиною ніхто Манхеттеном не подорожує. Музики, що грають в Нью-Йоркському метро, насправді проходять ретельний відбір. Існує навіть спеціальна комісія, серйозно. А ще в Нью-Йорку майже все можна знайти на смітнику. Без жартів. Непотрібні речі просто виносять та залишають перед будинком. У нас вдома, наприлад, так з'явився антикварний стіл.

Снимок экрана 2015-10-27 в 13.42.44

Нью-Йорк дійсно такий, яким нам його показують у кіно. Хіба тільки трошки більший та значно брудніший. Він винятковий. Але зовсім не завдяки якомусь унікальному стилю. Тому що тут є все. Відтепер я знаю де доречним є слово – еклектичний.

Як величезне мозаїчне дзеркало, Нью-Йорк лише відображає. Його краса в очах того, хто дивиться.

  • Zoriana Nagrebelna

    Закохалась!
    Так і уявляла…
    Хочу! Та чи можливий NY із дітьми?

    • Alex Kogan

      Саме так! Подивіться мій блог)

Афіша івентів

Афiша Iвентiв

Дякую!

Ми з вами зв'яжемося у найближчий час!