«Я ридаю в трамваях, як риба всім тілом на суші», – як створити мудборд зі слів?

Share on Facebook

Автор: Міра Бахтиєва

МИ ДАВНО ПІДСАДИЛИ УЯВУ НА ДОШКИ PINTEREST. МІЛЬЙОНАМИ ВДЯЧНОСТЕЙ РОЗТЕРЗАНИЙ INSTA Й ПРО НЬОГО ВЖЕ НЕСИЛА ГОВОРИТИ. НАМ НАВІЯЛИ ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД НАТХНЕННЯ, МИ ПЕРЕКОНАНІ, ЩО ЙОГО НЕОДМІННО ПОТРІБНО ВТРАЧАТИ Й ШУКАТИ ЗНОВУ. ВІД УСЬОГО ЦЬОГО ВІЗУАЛУ БРАКНЕ СЛІВ. ЧИ ВОНИ ПОСТІЙНО ПОВТОРЮЮТЬСЯ?  А ХОЧЕТЬСЯ ТАКИХ САМИХ ФОКУСІВ З ТЕКСТАМИ, ЯК І З КАРТИНКАМИ. ІНКОЛИ В ПАМ’ЯТІ ВЧАСНО ЗРИНАЮТЬ РЯДКИ КОЛИСЬ ПОЧУТИХ ПІСЕНЬ ЧИ ВІРШІВ. ТО, МОЖЛИВО, МУДБОРД ЗІ СЛІВ НЕ ТАКА ВЖЕ Й НІСЕНІТНИЦЯ?

1

Опанувати слово – ремесло чи мистецтво? Якщо можна «набити руку», наприклад, фотографуючи, то чи реально «виписатися», натренувати письмо? Абсолютно так. Романтизувати натхнення означає лінуватися, як і виправдовувати все талантом. Але фокуси є й для тих, хто пише. Коли доводиться багацько вкладатися в слова, то поволі набридаєш сам собі, адже буквально все витягуєш «зсередини», а надто, коли береш за основу кожного тексту лише власний досвід, а це просто безжально по відношенню до себе, а іноді й до читачів. Жорстокий і глупий стереотип, думати, що лише в збудженому чи стривоженому стані створюється цікавий текст.

2

Один із лайфхаків написання художнього тексту «тут і зараз» начитатися віршів, найліпше, досі невідомих авторів. 

Ділюся рядками з довільно вибраних віршів, які колись зберігала для натхнення «за вимогою». Поезію знаходила у пабліках, де публікують авторів-початківців, а вони супер-недооцінені.

(Орфографія і пунктуація збережені)

3

… валідольні сніданки як вата чорніють від туші
як нам вибратись з міста дзвінків і футбольних фанатиків
горло повне від диму піску і моління схизматика
я ридаю в трамваях як риба всім тілом на суші
валідольні сніданки щоранку а рани не меншають
засинаю недопалком і прокидаюся феніксом
ти давно вже не той як невдалий відбиток на ксероксі
та в мистецтві палити словами ти б міг бути першим

Автор: Ірина Мулярчук

4

мовчання це така довга алея між липами,
де слова набухають в горлі, мов алергія,

і, здається, що з хмар цих, за літо вицвілих,
ніхто ще не падав – ні ангел замріяний, ні снігу розпатране пір'я.
людина, що випадково опинилася поруч,
дає мені зрозуміти звичайні речі:
ідучи самісіньким краєм життя, тримайся за поручні,
вдихаючи-видихай і нехай не до речі
згадаються деталі іншого часопростору…

Автор: Галина Крук

5

… учора сьогодні завтра –
я все тобі пробачаю…
любов як ціна-на-нафту
стрибає і підлітає

туди де вже інші правила
де чути небесні хорали…
давай у ніжність пограємо
у порно ми вже пограли

Автор: Дмитро Лазуткін

6

… Якби під нігті можна було всунути китайські палички,
якби п’єса, поставлена олігофреном, вбила наповнену залу,
ми б перенесли таке,
рачки, –
але виповзали б..
.

Автор: Павло Коробчук

Звісно, почасти варто повертатися до улюблених віршів, значимість яких тільки зростає з кожним наступним прочитанням.

7

не дивись мені в очі – там тільки сліпа амальгама
ліпше з'їж моє серце – там є вуглеводи білок
не вдягай мою шкіру – вона засмальцьована в плямах
краще вийми ребро і зроби собі з нього брелок
не читай моїх слів бо вони не мені належать
та послухай мій кашель – глухий тютюновий даб
а з моїх поцілунків сплети собі гарне мереживо
лиш душі не шукай – це давно розграбований скарб
ще не час помирати і жити так далі несила
так прекрасно усе і нестерпно жахливо так
я би дуже хотів щоби якось мене ти простила
сам не знаю за що і цілком невідомо як

не дивись мені в очі не слухай не йди за мною
а побачиш здалека то прошу – ховайся втікай
аж коли навесні проросту я пахучим левкоєм
назбирай мого цвіту звари собі з мене чай

Автор: Юрій Іздрик

Афіша івентів

Афiша Iвентiв

Дякую!

Ми з вами зв'яжемося у найближчий час!