«Припутні» — смішна атмосфера сумної правди

Share on Facebook

Автор: Олексій Єкименко

КІНЕЦЬ ВЕРЕСНЯ ПОРАДУВАВ ВИХОДОМ УКРАЇНСЬКОГО ФІЛЬМУ "ПРИПУТНІ". ПРЕМ'ЄРНИЙ ПОКАЗ ВІДБУВСЯ В ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ РЕЖИСЕРА АРКАДІЯ НЕПИТАЛЮКА. СЕРЕД ПОЦІНОВУВАЧІВ ФЕСТИВАЛЬНИХ ДОБІРОК ВІН УЖЕ ВІДОМИЙ ЗАВДЯКИ КОРОТКОМЕТРАЖЦІ "КРОВ'ЯНКА". ДЕБЮТОМ У ПОВНОМУ МЕТРІ СТАЛИ "ПРИПУТНІ".

Трейлер і постер фільму створюють враження, що перед нами перший український фільм жанру road movie, але дорога його героїв до розв’язки значно довша, ніж дозволяє екранний час.  Усе завдяки осяжній проблематиці стрічки – від інфраструктурних проблем держави до непорозуміння широких мас з культурою еліт. Сім’я і колізія поколінь. Батько проти сина, дочки проти матерів. «ВВ» проти Бетховена. Кожен обере часточку собі до смаку. Власне, в цьому природа комедії – зачепити за живе кожного. Будь-яким принагідним шляхом.

5

«Гніздо горлиці» розбавлене жартами

Таким був відгук з натовпу. І на це є причини. Щойно з’являється документальна агресія вчинків – фільм перестає бути комедією. Різко й невідворотно стрічка перетворюється на драму. Посміятися-то посміємося, але вийдемо з відчуттям того, наскільки щойно стрічка знебарвила наше життя, викривши, зрозумілу до болю, гострокуту і відразливу правду. Сміятимуться всі, але переважно ті, хто ніколи не жив поруч із «юрами» та «славіками», кого ніколи не хвилювала проблема виїхати з хутора у райцентр, з нього в область, а звідти – до Києва. Сумуватимуть, хто прекрасно знає персонажів, схожих на Юрка. Такі ж люди як і ми, вони живуть своїми проблемами, навряд читатимуть цей текст, і навряд підуть у кіно. Принаймні, не на вітчизняний фільм. А як підуть, то потім скажуть, що могли б зняти ще краще, що в них повно претендентів на роль, та й сценаристові наче хтось навмисно розказав про життя рідної вулиці.

 «Деяких глядачів він лякав, вони впадали в сум. Для мене це виявилося сюрпризом. Його навіть назвали трагікомедією. Не знаю від чого це залежить – регіону чи соціального прошарку» — говорить режисер.

2

Ukranians only!

Особливість картини у тому, що її можна дивитися лише українською. Тобто, суржиком. Переклад  діалогів для міжнародного прокату видається марним – репліки втратять колорит і перестануть бути збудниками спонтанного сміху.  

Попри суржик, було місце і для матюків. Соромно! За те, що з цього сміються, що цей сміх з образу «свого пацана» не є викривальним, а радше ствердним. Наше кіно і без нього могло б обійтися. Декілька разів посміятися з матюкливого героя то добре, але ще краще коли герой говорить чудернацькими евфемізмами. І публіка більше сміялася з них! Їх мали б розтягати на цитати і сприймати за належне. Щирі українські прокльони та афоризми з бабусиних вуст нарешті мають шанси піти в маси і показати, що навіть неприваблива культурна характеристика українців має автентичну ґенезу.

1

Олександр Рощин

Оператор, ім’я якого ми ще побачимо у прокаті! Йому вдалося тонко передати мальовниче українське село нашого часу. Гіперболізована депресивність забитого хутора чи пасторальні сінокоси і мальви попід хатою були полишені осторонь. Напрочуд точне, таке щире і домашнє відтворення зайняло їх місце. Наче ти йдеш із бабусиного саду до хати у надвечірніх променях, трава лоскоче ноги, а ти смієшся з курки, яка ганяє кошеня, і чуєш з-за фіранок про що «говорить Київ».

Цей образ доповнюють відчуття присутності фатуму у кожному кадрі. Зображально це подано через плани «в спину» героїв. У найбільш напружені і вагомі дійові моменти камера стає німим свідком звершення долі героїв. Постійно щось утаємничене знаходиться поруч із ними, слідкує, вичікує і навіть оцінює.

Попри інші переваги, жива камера надто різка і тремтлива. Вона підкреслює цим внутрішній стан персонажів, але чи  підуть такі деталі на користь глядачеві?

4

Галя

Колорит цієї історії лежить на плечах акторів. Усі без винятку вони втілили конкретні образи із вибагливою точністю. Жодних перебільшень. Можливо, декотрим було легко влізти в шкуру свого персонажа, але зайвої гри чи то випадкових збігів немає. Добра обізнаність авторів стрічки із фактологічним матеріалом допомогла відтворити реальність на екрані.

Єдиним невідомим у рівнянні сценарної математики лишилася Галя. Вона була тою людиною, тим підсвідомим рушієм, що уособлює в собі незриму та всюдисущу долю. Таку мінливу і непередбачувану водночас.

Що ж, Галя має допомогти фільмові зібрати добру касу.

3

 

Афіша івентів

Афiша Iвентiв

Дякую!

Ми з вами зв'яжемося у найближчий час!